30 жовтня – Черкаси
У Черкасах відбулася панельна дискусія «Ефективність міської влади громади воєнного часу: за якими критеріями визначати?», що зібрала депутатів, активістів, ветеранів і дослідників. Захід організували ГО «Черкаський інститут міста» спільно з Українським безпековим клубом, Громадсько-військовим рухом (ГВР) та ГО «Горизонт змін». У фокусі обговорення – пошук критеріїв оцінки місцевої влади в умовах воєнного стану, коли вибори призупинені.
Координатор Ініціативної групи ГВР та ветеран російсько-української війни Олексій Івашин окреслив позицію громадянина й військового, який сприймає поняття ефективності міської влади через єдину ключову призму: безпеку громади.
«Якщо ми хочемо вижити як держава, ми повинні берегти клітинки нашого організму — громади. А базова цінність – це фізична безпека. Інакше все інше не має сенсу», – зазначив він.
За словами Івашина, також ситуацію обтяжує і інфраструктурна деградація житлового фонду, бо часто багатоквартирні будинки взагалі не мають технічної можливості використовувати підвали,як укриття – «там лише комунікації».
Інший аспект безпеки – евакуаційне планування. Івашин навів приклад Білопільської громади на Сумщині, де під час служби у 2022 році він став свідком організованого вивезення людей із вразливих сіл:
«Була градація за вразливістю, визначено транспорт, точки збору, місця розміщення. Це не були ідеальні умови, але це рятувало життя».
Окремо Івашин зосередився на темах, які виходять за межі повноважень громад, але критично впливають на ситуацію на місцях.
- Професійна адаптація ветеранів: Існуючі центри, за його словами, «намагаються зробити з усіх ветеранів бізнесменів», ігноруючи те, що лише 5% людей мають схильність до бізнесу. Решта потребують перекваліфікації, працевлаштування, самозайнятості. Відтак, потрібна загальнодержавна політика професійної адаптації ветеранів.
- ВПО – це не просто переселенці: «Ми говоримо про біженців із напівмертвих областей, як-от Сумська. Чому не було програми будівництва житла в тилових регіонах із 2022 року?» – запитує Івашин.
- Цифрова безпека: В окремих громадах, як на Харківщині, бази даних були зламані росіянами, що призвело до смертей серед колишніх військових. В інших місцях немає резервного копіювання чи цифрової стійкості.
- Самозабезпечення тилових громад: Громади, віддалені від фронту, часто ігнорують потребу у логістиці, резервному енергоживленні, продовольчій автономії. «На Закарпатті навряд чи хтось виділяв бюджети на це», – припускає експерт.
Завершуючи, Івашин зазначив, що навіть без виборів громада має інструменти впливу. Але для цього потрібно масове просвітництво, зокрема в питаннях безпеки.