Львів. 20 листопада Український безпековий клуб провів круглий стіл на тему «Оборонна демократія як елемент нового суспільного договору. Довгострокове планування в умовах війни».
У заході взяли участь керівник бакалаврської програми «Етика-Політика-Економіка» Українського Католицького Університету Юрій Підлісний, координатор ініціативної групи зі створення Громадсько-військового руху (ГВР) Олексій Івашин, народна депутатка України 8-го скликання Оксана Юринець, професор кафедри політології та міжнародних відносин Інституту гуманітарних та соціальних наук Нацуніверситету «Львівська політехніка» Микола Бучин, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Микола Посівнич, голова ГО «Український національний центр» Марія Чілей, науковець Дмитро Бібік, а також політологи, економісти, експерти у сфері безпеки та стратегічних комунікацій.
Учасники обговорили підходи до формування української моделі оборонної демократії як відповідь на виклики воєнного часу.
«Оборонна демократія – це не тимчасовий стан, а нова норма внутрішнього державного устрою для України на найближчі десятиліття. Ми маємо навчитися жити, розвиватися, будувати майбутнє в умовах постійної загрози. Це можливо, якщо ми подолаємо розкол між військовими та цивільними, створимо справедливу систему розподілу оборонного тягаря та об’єднаємося навколо спільного бачення майбутнього. Громадсько-військовий рух готовий стати платформою для цього об’єднання. Продуктом цієї єдності повинен стати новий суспільний договір», – сказав у своєму виступі Олексій Івашин.
Його думку підтримав Юрій Підлісний, який окреслив рамку нового суспільного договору. На його думку, спільні цінності та принципи і нові канали комунікації громадянського суспільства з владою уможливлять якісну ротацію еліт та унормують механізми державного управління. «Ми ввійшли в «ідеальний шторм» з корупційними скандалами, які ослабили управлінську вертикаль і з небаченим до війни відтоком громадян – зараз по світу живуть до 6,5 мільйона активного українства. До цього додався непосильний тягар економічних втрат війни. Тому зараз саме той час, аби зробити перехід від реактивного до проактивного мислення. Ми не можемо просто реагувати на загрози, ми маємо формувати майбутнє. Це означає планування не на місяці, а на десятиліття», – заявив він.
Важливим напрямком розвитку держави у сучасному світі є інвестиції в людський капітал як основу довгострокової стійкості. «Освіта, охорона здоров’я, соціальний захист – це не витрати, а інвестиції в обороноздатність. Країна без здорового, освіченого, мотивованого населення не зможе себе захистити, скільки б зброї вона не мала. Молоді люди з різних регіонів прагнуть жити в Європі, не виїжджаючи з України. І ми маємо втримати молодь, якщо дамо їй дійсне відчуття справедливої держави для всіх», – зазначила в ході дискусії Оксана Юринець.
«Будь-яка модель управління, як і система освіти, має ґрунтуватися на національній ідентичності та менталітеті. І тому бачення суспільного договору має бути балансом між свободою та безпекою», – зазначив Микола Бучин.
На думку Миколи Посівнича, новий суспільний договір має враховувати, що діючі військові повинні мати реальне право голосу й впливу на державні рішення, а сучасна еліта занадто часто обирає шлях власного збагачення. «Українська демократія має бути самобутньою, а не копіювати чужі моделі. Українці історично були не лише хліборобами, а й войовничою нацією. І саме зараз час творення української воєнної демократії, яка відповідає нашому менталітету в час війни», – впевнений він.
Підбиваючи підсумки обговорення, Івашин зазначив, що новий суспільний договір має базуватися на принципі «служба за службу», де держава гарантує безпеку, соціальний захист та можливості розвитку, а громадяни беруть на себе обов’язок захищати країну: «Для тих, хто служить, держава має гарантувати не лише виплати, але й перспективу демобілізації, ротації, повернення до нормального життя. Неможливо тримати людей на фронті роками без чіткого розуміння, коли вони зможуть повернутися додому. Ротаційна модель військової служби, над якою працюють експерти ГВР та УБК, має стати однією з основ цього договору. Для цивільного населення участь в обороні країни має стати нормою, а не винятком. Це може бути військова служба, альтернативна служба, волонтерство, сплата військового податку — але кожен має робити внесок. Система, де хтось ризикує життям, а хтось просто спостерігає, не є стійкою».
Дискусію модерував керівник Дослідницько-аналітичної групи InfoLight.UA, голова Українського безпекового клубу Юрій Гончаренко.
Захід організовано ГО «Український безпековий клуб» та ГО «Фонд сприяння демократії» за підтримки Фонду Ганса Зайделя в Україні.