У Києві відбувся перший захід із серії закритих експертних зустрічей для оперативного аналізу безпекової ситуації, в якому взяли учать представники Громадсько-військового руху (ГВР). Темою першого засідання стали актуальні питання розвитку подій у 2026 році: переговорна динаміка, загрози тероризму, ризики внутрішньополітичної дестабілізації та проблеми мобілізації.
Дискусія пройшла у форматі Chatham House, до участі у якій долучилися профільні експерти, представники аналітичних центрів та груп, ветерани та діючі військовослужбовці Сил оборони, народні депутати України, громадські діячі та міжнародні партнери.
Координатор ініціативної групи ГВР, учасник бойових дій російсько-української війни Олексій Івашин виступив з доповіддю на тему «Україна-2026: Стратегія виживання та мобілізація ресурсів», де окреслив ключові виклики, з якими Україна входить у 2026 рік: від реформи ТЦК до загрози демографічного колапсу.
«В умовах жорсткої переговорної турбулентності та щоденної зміни сценаріїв розвитку війни, держава, нажаль, пропустила момент, коли можна було вирішити цей комплекс проблем. Але тим не менше, його треба вирішувати. Представники ГВР спільно з партнерами прийняли рішення і з початку цього року ми не спостерігаємо за процесами: ми інтегровані в розробку рішень. Експерти ГВР увійшли до складу робочої групи, створеної Фондом сприяння демократії спільно з Українським безпековим клубом, яка фокусується на реформі системи мобілізації», – повідомив координатор ГВР.
Івашин розповів, що створенню Робочої групи передувала нарада, яку провів керівник Офісу Президента Кирило Буданов щодо реформ у системі мобілізації, де наголосив на запиті на радикальні, але фахові зміни.
«Наша Робоча група вже підготувала пакет пропозицій щодо ротаційної моделі, реформи системи бонусів для мобілізованих, реформи системи переведень та ТЦК та створення системи національно-патріотичного виховання, і ці напрацювання передані безпосередньо до Офісу Президента», – зазначив Івашин.
На його думку, якщо держава не змінить підхід невідкладно, це призведе до ще більшого витка проблем з мобілізацією. «Вже у 2026-му ми зіткнемося з ситуацією, коли воювати не буде кому не через відсутність людей, а через їхнє небажання пов’язувати своє майбутнє з такою системою. Політичні промови мають змінитися з «ми переможемо» на «ми захистимо тебе і твою родину». Саме так у нас є шанс подолати кризу», – попереджає Івашин.
Аналізуючи стратегічні загрози, координатор ГВР закликав позбутися сподівань на швидкий внутрішній колапс агресора. «У 2026-му ми маємо визнати: агресор адаптувався. Їхня економіка є стійкою, а репресивний апарат тримає контроль. Розраховувати на «чорного лебедя» – це не стратегія, це азартна гра», – зауважив спікер.
Він наголосив, що оборонна політика України має будуватися на найгіршому сценарії: тривалій війні високої інтенсивності та можливій нестабільності зовнішньої допомоги. «Наша стійкість повинна залежати від внутрішньої організації, а не від санкцій проти ворога», – підкреслив координатор ГВР.
Найбільш гострою частиною виступу став аналіз демографічної ситуації. «Повномасштабна війна, розпочата Росією проти України, завдала катастрофічного удару по демографії України. Її вплив є багатовимірним і включає перш за все прискорене зниження народжуваності, зростання смертності та масову міграцію. За наведеними даними, до 2026 року населення України скоротилося до 26–28 млн осіб, а медіанний вік українців зріс з 41 до 47 років, що ставить країну в один ряд із Японією. Коефіцієнт народжуваності впав до історичного антирекорду – 0,9 (при нормі відтворення 2,1), а смертність у першій половині 2025 року перевищила народжуваність у 2,9 рази», – наголосив Івашин.
Він також акцентував увагу учасників дискусії на критичному розриві мобілізаційного ресурсу: Україна має близько 5 млн чоловіків (25-60 років), тоді як РФ – 22-23 мільйонів.
Івашин підкреслює, що основними демографічними проблемами України є знелюднення та старіння. Навіть часткове вирішення цих проблем (про повне говорити не доводиться) потребує комплексної, довгострокової державної політики, спрямованої на стимулювання народжуваності, повернення мігрантів, зниження смертності та підтримку сімей. Тобто Україні потрібно омолодження та стабілізація кількості населення.
«Ми спостерігаємо демографічний розлом, де Україна в лідерах старіння не лише у Європі, а вже у десятці країн світу. Для подолання катастрофи ми пропонуємо радикальні кроки: значні одноразові виплати на другу і наступних дітей (від 1-1,5 млн грн) та активну політику залучення мігрантів. Окреме болюче питання – зменшення еміграції – відтоку молоді і людей середнього віку за кордон. Очевидно, що на світовому «ринку» Україна програє конкуренцію за людей. Як з цим працювати, це має бути тема окремого дослідження. Демографічна катастрофа – це те, що може знищити Україну вже в наступні десятиліття і вже знищує. Тому мусимо працювати над цією проблематикою, вона є критично важливою», – додав він.
На завершення доповіді Олексій Івашин окреслив основні вектори розвитку на поточний рік: безпека (перехід до довготривалої позиційної оборони з акцентом на технологічну перевагу – дрони, РЕБ), економіка (пріоритетом бюджету має бути пряма підтримка військового та ветерана) та соціальна сфера (безальтернативний запит на «справедливу мобілізацію»).
За підсумками засідання учасники визначили пріоритетні напрямки подальшої аналітичної та адвокаційної роботи. Формат «Ситуаційна кімната» стане регулярним – наступне засідання заплановано найближчим часом.
Модератор заходу Юрій Гончаренко, керівник групи InfoLight.UA, зазначив, що формат «Ситуаційної кімнати» продовжить роботу як майданчик для вироблення практичних рекомендацій для керівництва держави. Захід проведено ГО «Фонд сприяння демократії» спільно з Українським безпековим клубом за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні.