Щоб стати дієвим інструментом стимулювання самозайнятості ветеранів, Закон України «Про ветеранське підприємництво» потребує доопрацювання та створення підзаконних актів. Такої думки дійшли учасники масштабної онлайн-дискусії, яку провів Громадсько-військовий рух (ГВР). Захід, що відбувся 1 квітня, об’єднав представників Одещини, Києва, Полтави та Львова.
Закон України «Про ветеранське підприємництво» набув чинності 26 лютого та викликав жваву дискусію серед експертів, представників бізнесу та ветеранської спільноти.
Від нормативного акту – до реального бізнесу
«Закон – це не просто сухий текст, а фундамент для створення нових робочих місць та економічного підсилення громад через ветеранські ініціативи», – сказала модераторкадискусії та лідерка молодіжного напряму ГВР в Одеській області Марія Чілей.
Голова правління ГО «Ветеранс Хаб Одеса» Олександр Голопотелюк зазначив, що попри наявність у законі фінансово-кредитних механізмів та освітньої підтримки його імплементація стикається з низкою перешкод. «Ми бачимо, що підзаконні акти ухвалюються повільно, а державна програма підтримки досі відсутня. Поки що працює лише реєстрація особливого статусу, але реальний доступ до ресурсів для ветерана залишається обмеженим», – підкреслив він.
Керівник ГО «Рада підприємців Одеси» Інна Кравчук застерегла від ілюзій щодо особливих умов для ветеранів-підприємців. «Ветеранський бізнес – це насамперед бізнес, що працює у загальному податковому та регуляторному полі. Головний виклик тут не стільки у відсутності пільг, скільки у браку досвіду», – сказала Кравчук. На її думку, виходом з ситуації можуть стати бізнес-хаби та інкубатори у громадах, які б забезпечили менторство, та допомогу в плануванні підприємцям-початківцям.
Системний погляд: закон потребує доопрацювання
Координатор ініціативної групи Громадсько-військового руху Олексій Івашин назвав документ важливим кроком, який нарешті ввів у правове поле термін «ветеранське підприємництво». Також він вказав на низку вад цього документу. «Серед них – часові обмеження, адже статус діє лише п’ять років. Проблемою є й жорстка вимога щодо 100% власності бізнесу ветерана, що обмежує залучення інвестицій та партнерства. Багато норм закону мають декларативний характер обіцянок, а не дієвих алгоритмів», – наголосив Івашин.
Регіональний контекст: Одещина, Полтавщина, Львівщина
Експерт з відновлення та розвитку громад Артем Вівдич акцентував увагу на тому, що на рівні громад мають з’явитися консультаційні центри: «Закон допоможе вижити ветеранському бізнесу лише тоді, коли ветеран відчуватиме підтримку місцевої спільноти».
Координатор проекту «СОВА» на Львівщині Олег Ільків зауважив, що більшість запитів до громадської приймальні від ветеранів наразі стосуються мікробізнесу, тому механізми підтримки мають бути максимально спрощеними.
Окремо учасники зупинилися на загрозах «схемного» використання статусу, коли ветеранів можуть використовувати як номінальних власників для отримання преференцій чи держзамовлень. На їхню думку, запобігти цьому можуть лише прозорість та ефективний громадський контроль.
Підсумовуючи захід, учасники наголосили, що Закон України «Про ветеранське підприємництво» – це лише початок, і щоб він запрацював, мають бути невідкладно ухваленні підзаконні акти Кабінетом Міністрів України, а також розроблені та затверджені з розбивкою по роках реальні фінансові державні та муніципальні програм підтримки ветеранського бізнесу. На рівні громад має відбутися формуванні стійких ветеранських бізнес-спільнот для взаємодопомоги та адвокації змін.
Джерело: Українські новини