В Ужгороді 18 березня відбувся круглий стіл «Гранд-стратегія для України», на якому обговорили засади нового Суспільного договору в умовах тривалої війни та безпекових викликів. Захід організовано Громадсько-військовим рухом (ГВР). Ужгород став черговим містом національного діалогу, що вже відбувся у Луцьку, Черкасах, Львові, Одесі та Тернополі.
Цього разу круглий стіл об’єднав представників військової та ветеранської спільноти, громадянського суспільства, академічного середовища, медіа, бізнесу та органів місцевого самоврядування.
Розробка Гранд-стратегії для України є одним із ключових напрямів діяльності ГВР. «Ми взялися за це, адже за тридцять п’ять років Незалежності держава так і не сформувала цілісного стратегічного бачення розвитку й досі переважно реагує на виклики: воєнні, економічні, демографічні та соціальні», – зазначив у вступному слові координатор ініціативної групи Громадсько-військового руху Олексій Івашин.
Він зауважив, що формування засад нового Суспільного договору має враховувати досвід війни та роль тих, хто безпосередньо залучений до захисту держави.
«Україна входить у фазу тривалої війни, і це змінює сам підхід до державного управління. Наше завдання – не втратити баланс: військова ефективність неможлива без сильної демократії. Саме участь громадянського суспільства, залучення військових і ветеранів до ухвалення рішень та збереження відкритості інституцій, формують ту стійкість, яка дозволяє нам вистояти», – додав Івашин.
Бачення нового Суспільного договору як ціннісної основи післявоєнної України представив доктор філософії, завідувач кафедри політичних наук Українського католицького університету Юрій Підлісний. Він наголосив, що від початку незалежності Україна не мала чіткої відповіді на запитання: яку державу ми будуємо і на яких цінностях вона має ґрунтуватися.
«Тоді сформувався неформальний компроміс: стара радянська номенклатура зберегла контроль над державою, водночас декларуючи рух України до Європи. У результаті виникла модель олігархічної держави, де ключові ресурси – економіка, медіа та фінанси опинилися під контролем вузького кола осіб, часто пов’язаних із російськими енергетичними ресурсами. Такий «суспільний договір» виявився неефективним», – зауважив доповідач.
Юрій Підлісний наголосив, що сильна держава – це не лише ефективні інституції, а передусім справедлива держава, якій довіряють громадяни, справедливі суди, без яких неможливі інвестиції та розвиток.
«Я вірю, що закінчиться перемогою і ми відновимо наші кордони, але без огляду на те, в яких кордонах буде Україна, нам доведеться не лише відбудовувати зруйновані міста, інфраструктуру. Але постане питання, на яких принципах ми шукаємо новий договір, бо старий з його принципами – не чинний», – говорить він. На думку Підлісного ключовими принципами цього договору мають стати: гідність людини – як базова цінність, що передбачає здатність людини керувати власним життям; моральний порядок – як запобіжник корупції та зловживань, справедливість – як фундамент довіри до держави, солідарність, що стала основою сили українського громадянського суспільства під час війни.
Спікер наголосив на важливості економічної свободи та обмеження бюрократії: «мінімум регулювання, максимум економічної свободи і мінімум державного апарату». За його словами, надмірна зарегульованність підвищує «ціну держави» і знижує ефективність. Водночас науковець підкреслив важливість принципу субсидіарності, коли рішення приймаються на найнижчому можливому рівні, де має бути сконцентровано максимум повноважень. Надмірна централізація, за словами Підлісного, приречена на неефективність.
«Україна має вийти з війни не лише відновленою, а внутрішньо зміненою. Йдеться про суспільство, в якому гідність людини, відповідальність і солідарність визначають щоденні рішення і дії – як громадян, так і держави», – зазначив доктор філософії Підлісний.
Публічне обговорення засад нового Суспільного договору, ініційоване Громадсько-військовим рухом, стало новим форматом інтелектуальної розмови та спільного визначення державної стратегії розвитку України в регіонах. Важливо, що до цього процесу активно долучаються регіональні середовища – інтелектуальні кола, візіонери, стратеги, представники різних професійних і суспільних груп.
«Гранд стратегія для України» поступово постає як відкритий майданчик, де народжується ціннісне і візійне поле рішень, що визначатимуть майбутнє країни – навіть без формалізованих рамок чи документів.